Рохалес – муніципалітет, розташований у комарці Вега-Баха провінції Аліканте Валенсійського співтовариства, приблизно за 10 хвилин їзди від узбережжя по обидва боки річки Сегура. Йдеться про старовинне іспанське містечко, жителі якого традиційно займалися сільським господарством – воно і зараз залишається одним із основних видів діяльності у муніципалітеті поряд із сферою послуг. Рохалес може похвалитися багатою культурною спадщиною. У місті є кілька музеїв – археологічний, екологічний, музей Страсного тижня (Semana Santa), музей землеробства (Museo de la Huerta) та театр. Крім того, в Рохалесі розташована штаб-квартира національного конкурсу різдвяних гімнів та пісень (Certamen Nacional de Nanas y Villancicos) – один із найстаріших і найважливіших в Іспанії. Одна з головних визначних пам'яток Рохалеса – міст XVIII століття, який добре зберігся і досі використовується за призначенням. Ще одна унікальна визначна пам'ятка Рохалеса – будинки-печери, де досі живуть люди. Жителі так званого Кварталу печер (Barrio de las Cuevas) займаються різними ремеслами. Це справжній богемний квартал із дивовижною автентичною атмосферою. Також на території муніципалітету знаходиться одне із найстаріших гольф-полів провінції Аліканте – La Marquesa. Ще одна особливість Рохалеса – велика кількість іноземних резидентів, особливо у зоні Сьюдад-Кесада – найбільш населеної частини Рохалеса. Їх тут більше, ніж самих іспанців. Рохалес посідає друге місце серед іспанських муніципалітетів із найбільшим відсотком іноземних жителів – їхня частка становить понад 70%. В основному тут проживають британці та німці.

Природа та погода у Рохалесі

У Рохалесі панує середземноморський клімат із теплою безсніжною зимою та спекотним літом. Завдяки віддаленню від моря, в Рохалесі немає підвищеної вологості, а навколишні пагорби захищають його від холодних вітрів. Дощі у Рохалесі йдуть рідко, але, незважаючи на це, місцеві фермери навчилися вирощувати на цих землях багатий урожай, використовуючи для поливу воду з річки Сегура. Рохалес оточений цитрусовими садами, сосновими гаями, полями та городами. Коли цвітуть апельсини, повітря тут наповнюється надзвичайно приємним ароматом. По берегах річки Сегури дуже приємно прогулюватися і здійснювати пробіжки: навколо тиша, повітря свіже і чисте, дорогу раз у раз перебігають кролики, можна побачити ящірок і численних пернатих – мешканців придорожніх заростей та річкових очеретів.

Історія Рохалеса

За даними досліджень, перші поселення з'явилися на території нинішнього Рохалеса наприкінці неоліту. Люди селилися на берегах річки, будуючи хатини. У Бронзовому столітті поселення продовжували розвиватись – про це свідчать археологічні знахідки на пагорбах Cabezo de Particiones та Cabezo Soler. Останній також є частиною старовинної легенди, що народилася за часів мусульманського панування – La Encantá. До неї ми повернемося пізніше. Спочатку Рохалес ставився до муніципального округу Гуардамар-дель-Сегура , проте до 1773 він відокремився від останнього, ставши самостійним муніципалітетом. Згодом Рохалес перетворився на чарівне містечко, оточене полями та апельсиновими садами. Річка Сегура відіграла ключову роль у розвитку муніципалітету, адже саме її води мали сади, поля та городи Рохалеса, що дозволяло місцевим жителям отримувати багатий урожай. Система подачі води було доведено до досконалості. У місті досі збереглися старовинні гідравлічні пристрої, що діють. Щодо архітектури, в Рохалесі багато традиційних будинків. Вони розташовані в найстарішій частині міста. Активна забудова муніципалітету припала на XVIII-XIX століття. У цей період відбулося значне збільшення його населення, і навіть бурхливе економічне зростання.

Поступово Рохалес перетворився на важливий туристичний центр: у високий сезон кількість людей, що проживають тут, збільшується з 8000 до 30 000. З розвитком міста як туристичного напряму почало зростати і кількість його постійних жителів. За даними Національного інституту статистики Іспанії, за період із 1995 по 2005 рік населення Рохалеса зросло на 136%.

Визначні місця Рохалеса

• Церква Святого Апостола Петра (Iglesia de San Pedro Apóstol)

Датується першою половиною XVIII ст. Однак у 1829 році її було зруйновано землетрусом, після чого її відновили. У зв'язку з цим сучасний фасад церкви виконаний в еклектичному стилі.

• Міський гідравлічний комплекс (Conjunto Monumental Hidráulico Urbano)

Представляє велику історичну та культурну цінність. У нього входить гребля, система відвідних каналів, водяний млин і кам'яний міст XVIII століття, названий на честь Карлоса III і добре зберігся.

• Черепашковий будинок

Будинок площею 250 кв.м привертає увагу своєю дивовижною обробкою. Практично всі поверхні як зовні, так і зсередини викладені черепашками: стіни, перила, колони, численні декоративні елементи. Цей будинок придбав 1974 року дон Мануель Фульєда Алькарас, який і є автором цієї ідеї. Він же і втілив її у життя. Протягом кількох років дон Мануель збирав мушлі на пляжах Гуардамара та Ла-Мангі, щоб потім використовувати їх для прикраси будинку. Усього йому знадобилося близько 550 000 черепашок.

• Музей землеробства

Насправді йдеться про цілий музейний комплекс. Головна будівля виконана у модерністському стилі. Також до комплексу входять стайні, прес для оливок та фруктові сади.

• Археологічний та палеонтологічний музей

Розташований у старій будівлі міської ратуші. Експонати, виставлені в музеї, знайомлять із історією та культурою муніципалітету.

• Музей Страсного тижня (Museo de la Semana Santa)

Розповідає про традиції та історію святкування Великодня в Рохалесі та його околицях.

• Вітряк

Розташована на височині в районі парку Parque Ladrillar, де зазвичай дмуть сильні вітри. Датується XVIII ст. Усередині млина можна побачити традиційні механізми, які приводили його в дію.

• Еко-музей підземного життя (Ecomuseo del Hábitat Subterráneo) та будинки-печери – Сuevas de Rodeo

Йдеться про справжній житловий квартал (Barrio del Rodeo), що складається з будинків-печер, створених у XVIII, XIX та перших десятиліттях XX століття. В одних із них живуть люди, а в інших обладнані експозиції, художні та ремісничі майстерні. Цей дивовижний комплекс є музей просто неба, що має величезне культурне та етнологічне значення. У Печерному кварталі часто проводяться концерти, майстер-класи, ярмарки та виставки. Тут можна придбати оригінальні та унікальні витвори мистецтва місцевих художників та вироби, виконані ремісничими майстрами у традиційних техніках. Є тут і цікава зона із сюрреалістичними скульптурами.

• Театр Рохалеса – Teatro Capitol

Збудований у 1946 році. З 1977 року тут проходить національний конкурс різдвяних пісень та гімнів (Certamen Nacional de Nanas y Villancicos).

• Три хрести та Голгофа (Calvario) Рохалеса

Три хрести, розташовані на піднесенні, уособлюють біблійну Голгофу. До хрестів ведуть щаблі, і традиційно на Страсному тижні в місті влаштовуються сходження на вершину символічної Голгофи – хресний хід. З вершини, де розташовані три хрести, відкриваються чудові краєвиди на околиці, особливо на заході сонця.

Інфраструктура та транспорт у Рохалесі

Сьогоднішній Рохалес – це муніципалітет із добре розвиненою інфраструктурою, де ви знайдете все необхідне для життя:

• Магазини та супермаркети.
• Ресторани, бари та кафе.
• Нічні клуби.
• Аптека.
• Поліклініка.
• Критий ринок.
• Вуличний ринок у четвер.
• Школа (початкова та середня).
• Дитячі садочки.
• Дитячі майданчики.
• Тренажерні зали.
• Спортивні клуби.
• Дитячі гуртки та секції (футбол, легка атлетика, теніс та падел-теніс, танці, єдиноборства, шахи, малювання, музика, театр, гольф та ін.).
• Гольф-клуб та гольф-поля.
• Муніципальний басейн.
• Тенісні корти.
• До Торревьєхі, Аліканте, Гуардамара та інших міст можна дістатися автомобілем або автобусом.
• Відстань до інших міст та найближчих аеропортів:
• Гуардамар-дель-Сегура – 6,5 км.
• Торревьєха – 13 км.
• Аеропорт Аліканте – 26 км.
• Аеропорт Мурсії – 35,8 км.
• Мурсія – 37 км.
• Аліканте – 36 км.
• Валенсія – 157 км.
• Кордова – 356 км.
• Малага – 361 км.
• Мадрид – 365 км.
• Барселона – 443 км.
• Севілья – 471 км.
• Більбао – 605 км.

Неподалік від Рохалеса розташований парк El Recorral із зоною відпочинку та барбекю. Крім того, завжди можна прогулятися вздовж річки Сегура або вирушити дослідити місцеві пагорби, якими прокладено піші та велосипедні маршрути. А всього за 10 хвилин їзди (на автомобілі чи автобусі) знаходяться чудові пляжі Гуардамара.

Нерухомість у Рохалесі

Вартість нерухомості в Рохалесі, за даними порталу idealista за грудень 2020-го, становить у середньому 1158 євро за кв. У Рохалесі можна купити квартиру від 30 000 євро, проте потрібно дуже відповідально поставитися до вибору району. Ринок нерухомості муніципалітету представлений як будинками, і квартирами. Є тут і новобудови, більшість яких розташована не в самому Рохалесі, а поряд з ним, в основному в Сьюдад-Кесаді. Докладно про Сьюдад-Кесад і нерухомість там можна почитати в цій статті . З пропозицією нерухомості в Рохалесі ви можете ознайомитись у нашому каталозі .

Переваги Рохалеса

Рохалес підійде для життя тим, хто хоче оселитися у спокійному місці з гарною природою, чистим повітрям та гарною інфраструктурою. Крім того, місто та його околиці придивитись вам, якщо ви хочете жити недалеко від моря, але при цьому не виносите підвищеної вологості. Також Рохалес ідеальне місце для тих, хто любить Іспанію, але поки що не дуже добре адаптувався до місцевої культури та менталітету або не освоїв іспанської мови. Понад 70% жителів муніципалітету – іноземці, здебільшого англомовні. Особливо висока концентрація громадян інших країн Сьюдад-Кесада: іспанців тут практично немає, тому вся місцева інфраструктура розрахована виключно на іноземців. До основних переваг Рохалеса можна віднести:

• Розвинена інфраструктура та транспортне сполучення.
• Близькість моря (10 хвилин на автомобілі).
• Великий вибір житла на будь-який смак та бюджет.
• Красива природа та безліч місць для прогулянок.
• Спокійна та доброзичлива атмосфера.
• Поруч розташовані гольф-поля.
• Великий відсоток іноземних резидентів, переважно англомовних.
• Багата історична та культурна спадщина.
• Легенда про арабську принцесу – La Encantá

І насамкінець, як ми й обіцяли, головна легенда Рохалеса Легенда свідчить, що в давнину там, де зараз знаходиться пагорб Cabezo Soler стояв чудовий замок, що належав одному арабському королю. У короля була красуня-дочка з блакитними очима та золотистим волоссям. Батько мріяв видати її заміж за багатого еміра та вже домовився про проведення церемонії одруження. Однак принцеса зовсім не збиралася провести своє життя в «золотій клітці», адже вона вже мала кохану людину. Якось принцеса втекла із замку, щоб на березі річки Сегура зустрітися зі своїм коханим, за однією з версій – християнином. Король застав закоханих і розлютився. Почалася битва, і розгніваний батько був смертельно поранений. Вмираючи, він наслав на свою доньку прокляття: він прирік її на вічне життя під землею, без денного світла. У той же момент замок на пагорбі та всі його мешканці провалилися під землю, у надра пагорба Cabezo Soler. Коханий принцеси міг зняти з неї закляття. Для цього рівно через рік, у ніч Сан-Хуана, він повинен був повернутися на це місце і з трьох стрічок різних кольорів, що з'явилися в повітрі, вибрати потрібну. Він вибрав зелену і вгадав: в ту ж мить перед ним постала його улюблена принцеса і сказала йому, що для остаточного руйнування чарів він має взяти її на руки і донести до річки Сегура, де вона зможе обмити ноги. Тоді прокляття прийде кінець. Молодий чоловік узяв її на руки і пішов до річки, але на його шляху постійно з'являлися страшні монстри, з якими він бився однією рукою. Всього за кілька метрів від річки перед ним встав привид розгніваного короля, і тут сили покинули його, і він упав. Тієї ж миті привид, замок, монстри та його кохана розтанули в повітрі. Незабаром молодик повернувся додому і в цей же день помер – всього за одну ніч він постарів на 100 років. З того часу кожні 100 років у ніч Сан-Хуана принцеса з'являється на вершині пагорба Cabezo Soler. Той молодик, який зможе донести її до Сегури, незважаючи на страшні випробування, зруйнує її прокляття. У Рохалесі існує традиція підніматися в ніч Сан-Хуан на вершину пагорба – раптом комусь справді доведеться якщо не врятувати, то хоча б побачити принцесу.

Сподобалася стаття? Поділися з друзями!