ПДВ в Іспанії є найголовнішим непрямим податком. Він нараховується як у товари, і на послуги, яке основна ставка нині становить 21%. Наша стаття не стосується Канарських островів, Сеути та Мелільї. У цих зонах діють спеціальні місцеві податки-аналоги ПДВ. Говорячи про ПДВ в Іспанії, не можна не згадати і про особливу надбавку, яка чи то спрощує, чи навпаки ускладнює життя підприємців, які працюють у сфері роздрібної торгівлі – Recargo de Equivalencia. Компаній ця надбавка не стосується, вони враховують ПДВ у традиційний спосіб, але т.к. серія наших статей про податки стосується бізнесу в Іспанії взагалі, про нюанси роботи підприємців ми зобов'язані згадати. Також ми торкнемося теми обліку ПДВ при міжнародних операціях на території Євросоюзу.
ПДВ у Іспанії для юридичних осіб
Ставки ПДВ (Impuesto sobre el Valor Añadido – IVA) в Іспанії, що діють сьогодні: 0%, 4%, 10%, 21%. У більшості випадків юридичні особи в Іспанії враховують ПДВ за стандартною схемою та проводять взаємозалік сум, нарахованих до сплати до бюджету та повернення:
- ПДВ до сплати розраховується з фактур, виставлених компанією своїм клієнтам.
- ПДВ до повернення розраховується виходячи із фактур, сплачених самою компанією.
Різниця між ПДВ до сплати та ПДВ до повернення відображається у відповідній декларації та або перераховується до бюджету, або запитується з бюджету. Малий та середній бізнес подає декларації форми 303 один раз на квартал до 20 числа місяців квітня, липня та жовтня та з 1 по 30 січня. Розрахунок йде наростаючим результатом, і якщо четверта декларація має негативний результат, платник податків має право запросити повернення. Повернення ПДВ провадиться зазвичай у період з березня по червень року, наступного за звітним. Річна декларація форми 390 подається одночасно із декларацією на 4-й квартал звітного періоду. У певних випадках допускається щомісячне подання декларацій ПДВ, і за такого способу звітності повернення здійснюється щомісяця. Зазвичай щомісячну подачу обирають щойно засновані компанії, що несуть великі витрати першому етапі становлення та розвитку бізнесу. Про те, як відкрити бізнес іноземцю в Іспанії, ви можете почитати в нашій статті . Крім декларації 303, податкова служба вимагає від таких компаній подавати додаткову довідкову декларацію форми 340 за операціями, відображеними в бухобліку компанії. Крім того, книги обліку ПДВ мають вестись в електронному вигляді через особистий кабінет компанії на сайті податкової служби. Ситуація ускладнюється, якщо компанія веде відразу кілька видів діяльності, одні з яких оподатковуються ПДВ, інші – ні. Наприклад, звільнено від сплати податку послуги у сфері освіти, стоматологічні послуги. Це значно ускладнює бухоблік, т.к. передбачає пропорційний облік ПДВ щодо деяких видів витрат.
ПДВ у Іспанії для індивідуальних підприємців
Якщо індивідуальний підприємець в Іспанії працює у сфері роздрібної торгівлі та продає кінцевому споживачеві товар у тому вигляді, в якому він є, не здійснюючи жодних змін, то він зобов'язаний застосовувати спеціальний режим обліку ПДВ, який передбачає використання особливої надбавки – Recargo de Equivalencia. Надбавка Recargo de Equivalencia не торкається підприємців, які працюють у виробничій сфері, ведуть оптову торгівлю або займаються наданням послуг. При ставках ПДВ, що діють, застосовуються наступні надбавки:
- 5,2% на товари, які підлягають нарахуванню ПДВ за ставкою 21%.
- 1,4% на товари, які підлягають нарахуванню ПДВ за ставкою 10%.
- 0,5% на товари, які підлягають нарахуванню ПДВ за ставкою 4%.
- 0,75% на тютюн.
З одного боку, така надбавка передбачає сплату до бюджету більшої суми ПДВ. З іншого боку, підприємець звільняється від обов'язку звітувати з ПДВ перед податковою. Надбавка виділятиметься окремим рядком окрім основного ПДВ у всіх товарно-речових фактурах постачальників, з якими працює підприємець. І саме постачальники займатимуться декларуванням та перерахуванням ПДВ до бюджету. А сам підприємець, будучи звільненим з обліку ПДВ, немає права вимагати повернення разі великих витрат чи негативних результатах діяльності. Про ці нюанси слід пам'ятати, якщо плануються значні інвестиції у власний бізнес , а сам бізнес передбачає облік ПДВ із надбавкою.
ПДВ в Іспанії для міжнародних операцій
Компанії, що працюють на європейському ринку та займаються імпортом-експортом товарів, реєструються в податкових органах через подання декларації форми 036, після чого отримують спеціальний номер ІПН-ПДВ (NIF-IVA). Для того щоб фактури, що виставлялися, були без ПДВ, покупець і постачальник товарів повинні дотриматися ряду умов:
- Транспортування вантажу має відбуватися з однієї країни ЄС до іншої країни ЄС (за винятком Канарських островів, Сеути та Мелільї, де застосовується інший податок-аналог ПДВ).
- І покупець, і постачальник мають бути підприємцями чи юридичними особами.
- І покупець, і постачальник повинні бути зареєстровані в системі обміну інформацією про ПДВ (Censo VIES) та Реєстр європейських операторів (ROI).
Експортер у цьому випадку не включає фактуру ПДВ, а імпортер оплачує ПДВ за ставками, що діють у його країні, в момент проходження вантажу через митницю. Аналогічна ситуація складається з наданням послуг на території Євросоюзу. Усі операції мають відображатися у податкових деклараціях форми 303 та 349. Для останньої передбачено форму подання раз на місяць, раз на два місяці, раз на квартал та раз на рік – залежно від обсягу міжнародних операцій.
