У лютому на пляжі Гвардамара можна зустріти трьох людей і одного собаку. Один із людей, найімовірніше, буде у футболці, другий — загорнеться у вітровку, а третій спокійно засмагатиме на шезлонгу. Решта міста тим часом п’є каву на сонячному боці площі й нікуди не поспішає. У серпні той самий пляж матиме зовсім інший вигляд, як і належить курортному місту, але про це поговоримо трохи згодом. А спершу — головне: Гвардамар-дель-Сегура, невелике місто на півдні провінції Аліканте, давно перестав бути незвіданим місцем для тих, хто шукає життя біля моря цілий рік, а не лише листівкові краєвиди на два тижні відпустки.

Компанія Alegría продає нерухомість і тут, тож ми знаємо це місто без глянцю. Стаття стане у пригоді тим, хто серйозно замислюється про переїзд або купівлю житла в Гвардамар-дель-Сегура. Звісно, розповімо про переваги, але й про недоліки не промовчимо.

Фото: Alex Tihonovs / Shutterstock.com

Що це за місце?

За статистикою Національного інституту статистики Іспанії (INE) за 2025 рік, у місті мешкають 18 564 людини. Цифра здається невеликою, доки не дізнаєшся, що влітку населення зростає в кілька разів. Постійних мешканців можна умовно поділити на три приблизно однакові групи: іспанці, вихідці з Північної Європи — британці, скандинави, німці й бельгійці — та російськомовні. Останніх із кожним роком помітно більшає.

Мабуть, головна пам’ятка Гвардамара — сосновий ліс. На вигляд — щедрий дар природи, а насправді — результат кропіткої інженерної роботи. Понад сто років тому дюни невпинно насувалися на місто, тож їхній рух довелося стримувати. Видатний іспанський лісовий і гірський інженер Франсіско Міро-і-Ботелья (Francisco Miró y Botella), відомий також як Франсіско Міра, запропонував висаджувати сосни. Тепер там, де колись рухався пісок, пахне смолою й прохолодою. Між лісом і морем простяглися приблизно одинадцять кілометрів піщаних пляжів. У дюнах збереглися залишки арабської рабіти — укріпленої обителі часів Кордовського халіфату. А біля гирла річки Сегура розкопали фінікійське поселення Ла-Фонтета. Так, у цьому містечку після пробіжки дюнами можна ненароком опинитися на археологічній пам’ятці віком у тисячі років.

У самому місті є старий центр із замком на пагорбі, порт, гирло річки Сегура та «зелений коридор» — маршрут для прогулянок і велосипедних поїздок уздовж води. До Торрев’єхи — близько двадцяти хвилин їзди, і на її тлі Гвардамар здається значно спокійнішим і зеленішим. До аеропорту Аліканте-Ельче — приблизно пів години, до аеропорту Мурсії — близько години. Зручно.

Яке тут життя, коли туристи роз’їхалися?

Клімат рекламує себе сам: близько трьохсот сонячних днів на рік і мало дощів. Узимку вдень зазвичай від 16 до 18°C. Увечері стане в пригоді светр, а тепла зимова куртка потрібна майже ніколи.

Улітку все інакше. Липень і серпень спекотні, вологі та гамірні. Знайти місце для паркування в центрі — справжнє випробування, на набережній не проштовхнутися, а ціни в кафе непомітно повзуть угору. Ті, хто живе тут постійно, давно виробили свої правила: ходити на пляж зранку або після сьомої вечора, робити покупки до одинадцятої й не намагатися щось вирішити в центрі в суботу о третій дня.

Зате з жовтня до травня Гвардамар повертається до звичного, нетуристичного ритму. Працюють не лише сезонні заклади, а й місцеві бари, де за місяць регулярних відвідин вас починають упізнавати за замовленням. Сім’ї гуляють із дитячими візочками, прихильники активного способу життя бігають, а на ринку лимони купують кілограмами. Для тих, хто переїжджає на пенсії, цей період і є головною перевагою: спокійно, сонячно й недорого.

Райони й урбанізації: що де розташовано?

Гвардамар легко поділити на кілька зон. Кожна має свій характер, тож якщо помилитися з вибором, можна придбати житло зовсім не для того способу життя, який ви планували.

• Центр і старе місто (Zona Pueblo). Тут вирує справжнє іспанське життя: вузькі вулиці, площа Портікада, крамниці, бари, аптеки й ринок. Більшість квартир — на вторинному ринку. Вони можуть мати скромний вигляд, зате звідси до всього можна дійти пішки. До пляжу — десять-п’ятнадцять хвилин. Це найдоступніша частина міста: близько 2 200 € за квадратний метр. Єдиний мінус — улітку тут буває гамірно й складно припаркуватися. Якщо вам подобається вийти по хліб і дорогою перекинутися словом із сусідом, вам сюди.
• Гвардамар-Плайя та перша лінія. Сучасні будинки, апартаменти з видом на море, променад і ресторани. Квадратний метр коштує близько 2 700 €, і це легко пояснити: захід сонця з вікна не привезеш з іншого місця. Гарний варіант для інвестицій і тих, хто цінує близькість до моря більше, ніж площу житла.
• Порт (Puerto Deportivo) і набережна Сегури. Яхти, ресторани з рибними стравами, велосипедні маршрути й одні з найгарніших вечірніх прогулянок у місті. Нерухомість тут різна: можна знайти і сучасну квартиру, і таунхаус. Район жвавий, але не надміру галасливий. Зараз саме тут ціни зростають найшвидше — про це ще поговоримо.
• Лас-Віньяс, ліс Дюн і пляжі Віверс та Ортігес. Житлові квартали ближче до сосен і тихих пляжів, чимало помешкань для сімей. Ціни трохи нижчі, ніж на першій лінії, зате більше тиші й зелені. Це варіант для тих, хто хоче жити біля моря, але подалі від натовпу.
• Ель-Расо. Найпопулярніша урбанізація серед тих, хто купує бунгало, таунхаус або віллу. Вона розташована у внутрішній частині муніципалітету, в Кампо-де-Гвардамар, приблизно за десять хвилин їзди від центру. Тут є невеликий торговельний осередок, кафе, аптека й автобус до міста. Недільний ринок «Лимонне дерево» збирає майже п’ятсот торгових яток і вважається одним із найбільших у окрузі. Поруч — лагуна Ла-Мата з фламінго та велосипедними маршрутами. Мінус: без автомобіля буде незручно, адже до пляжу кілька кілометрів.
• Монкайо та Ла-Рокета. Монкайо приваблює піщаним пляжем із пологим входом у воду й спокійною атмосферою. В урбанізації багато людей живуть цілий рік. Ла-Рокета розташована ближче до лагуни та природної зони, неподалік є гольф-поля. Ці райони обирають ті, кому важливі спокій і простір, а не нічне життя.

Попросити допомогти з підбором нерухомості у Гвардамарі

Яке житло тут є і скільки воно коштує?

Почнімо із загальної картини. За даними Idealista за вересень 2026 року, середня ціна пропозицій у Гвардамарі становить 2 643 € за квадратний метр. За рік ринок зріс на 12,6%, а за останній квартал — лише на 0,1%. Історичний максимум — 2 658 € — зафіксували в липні, і поки його не перевершили. Простими словами: після стрімкого зростання ринок зупинився перепочити.

Для порівняння: на дні після кризи, приблизно у 2013 році, квадратний метр коштував близько 1 350 €. Докризовий пік 2008 року становив приблизно 2 100 €. Нинішня ціна приблизно на чверть вища. Це вже не «дешеве житло біля моря», а повноцінний, зрілий ринок.

Ціни за районами у вересні (це ціни пропозицій; реальні угоди зазвичай укладають трохи дешевше):

Зверніть увагу на два моменти. Урбанізації виявилися найдорожчими не тому, що там «кращі метри», а тому, що тут є вілли з ділянками й басейнами та новобудови. А от ціни в центрі за квартал знизилися на 2,3%, тоді як у порту стрімко зростали. Це гарний приклад того, що середній показник по місту мало про що говорить. Завжди варто дивитися на конкретний будинок і конкретну вулицю.

Тепер розгляньмо різні типи житла.

Квартири на вторинному ринку коштують приблизно від 110 000 до 200 000 євро — залежно від району, стану житла та відстані до моря. Це найдоступніший спосіб придбати нерухомість у Гвардамарі. Часто квартирі потрібен косметичний ремонт, але нижча ціна залишає на нього запас коштів.

Ціни на нові апартаменти починаються приблизно від 220 000 євро за помешкання з двома спальнями площею близько 86 м² і басейном у комплексі. В Ель-Расо квартири з видом на лагуну або ближче до моря коштують від 280 000 до 350 000 євро. У них є кондиціонери, сучасне оздоблення та, як правило, хороша енергоефективність.

Бунгало й таунхауси зазвичай коштують від 150 000 до 250 000 євро. Це золота середина для тих, хто хоче невелику ділянку або солярій на даху, але не готовий витрачатися на віллу.

Ціни на вілли починаються приблизно від 270 000 євро за доглянутий будинок із басейном в Ель-Расо. Якщо ділянка велика, а місце вдале, ціна легко перевищить 500 000 євро. Ексклюзивні будинки біля самого лісу або на першій лінії можуть коштувати набагато дорожче. Розкид цін значний, тому в цьому сегменті особливо важливо оглядати житло наживо.

І ще про витрати на купівлю. До вартості нерухомості додайте приблизно 12–14% на податки, нотаріуса, реєстрацію та юридичний супровід. На вторинному ринку у Валенсійській автономній спільноті зазвичай сплачують податок ITP на перехід права власності, а при купівлі новобудови — ПДВ і податок на оформлення документів. Точну суму розраховуємо для кожної угоди окремо, адже ставки можуть змінюватися.

Фото: Alex Tihonovs / Shutterstock.com

Інфраструктура: що є, а чого бракує?

Для міста з населенням 18,5 тисячі людей Гвардамар має доволі розвинену інфраструктуру. Тут є медичний центр, аптеки, супермаркети різних мереж, ринки, банки, спортивний комплекс із підігріваним басейном, який працює цілий рік, а також порт із насиченим життям. На серйозні медичні процедури багато хто їздить до Торрев’єхи — дорога займає близько двадцяти хвилин. Там є державні й приватні клініки. У місті працюють державні школи та субсидовані навчальні заклади. Якщо дитині потрібна міжнародна школа, варто пошукати варіанти в Торрев’єсі, Аліканте або Ельче. Про це краще подумати до купівлі житла, а не після.

А тепер про те, чого тут немає. Поруч немає залізниці — і це один із найважливіших практичних моментів. До Торрев’єхи, Аліканте й Ельче курсують автобуси, але якщо ви житимете не в самому центрі, без автомобіля буде складно. Особливо в урбанізаціях. Тому ми завжди кажемо відверто: якщо ви не водите й не плануєте починати, обирайте центр або першу лінію.

Гарна новина для спортсменів і просто активних людей: є велодоріжки, пішохідні маршрути вздовж річки, дюни, лагуна, а до гольф-полів можна доїхати приблизно за двадцять хвилин. Море майже завжди спокійне, тож пляжі сподобаються і дітям, і людям старшого віку. А ще тут можна рибалити на річці — для когось це вагомий аргумент.

Скільки коштує життя?

Переходимо до найцікавішого — саме про це зазвичай хочуть дізнатися насамперед. Наведені нижче орієнтовні суми розраховані для пари, яка живе тут постійно. Іпотеку чи оренду житла не враховано.

• Продукти: 350–500 € на місяць, якщо готувати вдома й купувати на ринку.
• Електроенергія та вода: 80–150 €. Улітку витрати можуть бути вищими через кондиціонер.
• Інтернет і мобільний зв’язок: 40–60 €.
• Внески на утримання будинку або урбанізації: 40–150 €, залежно від інфраструктури.
• Автомобіль: пальне, страхування й обслуговування — приблизно 150–250 €.
• Приватне медичне страхування: 60–120 € на людину, залежно від віку.
• Кафе, ресторани й розваги: 200–400 €. Меню дня у звичайному закладі коштує 12–15 €, кухоль пива — близько 2–3 €.

У підсумку пара витрачатиме приблизно 1 500–2 200 євро на місяць без урахування житла. Для Західної Європи це дуже доступний рівень, для Іспанії загалом — середній, а для узбережжя Коста-Бланки — цілком звичний. Податок на нерухомість (IBI) та збір за вивезення сміття додадуть ще кілька сотень євро на рік.

Якщо ви не хочете купувати житло одразу й спершу прагнете «пожити та придивитися», довгострокову оренду бунгало в Ель-Расо можна знайти приблизно за 1 200 € на місяць. Квартири з двома спальнями зазвичай здають за 800–1 100 €. Ціни змінюються, особливо залежно від сезону, але загальний порядок саме такий.

Переваги й недоліки без прикрас

Що тут справді добре? Гарне синє море, яке не просто позначене смугою на карті, а завжди поруч і відчутне в повсякденному житті. Сосновий ліс і дюни, де можна гуляти без заторів і натовпів, насолоджуючись свіжим повітрям. Клімат, завдяки якому все літо й майже всю зиму можна проводити надворі. Розмір міста: за годину можна обійти все важливе й зустріти кількох знайомих. А ще — близькість до аеропорту й Торрев’єхи, де можна швидко вирішити нагальні справи. І досі розумне співвідношення ціни та якості: на узбережжі північніше, ближче до Бенідорма, таке житло коштує помітно дорожче.

Що може не сподобатися? Не всі однаково добре переносять спекотне, людне й гамірне літо на узбережжі. Восени бувають сильні зливи, а у Вега-Баха пам’ятають повені, тому перед купівлею обов’язково перевірте на спеціальних картах, чи не розташована конкретна ділянка в зоні ризику підтоплення. Для життя поза центром знадобиться автомобіль. Узимку частина закладів зачиняється, тож любителям нічного життя й клубів може бути нудно. Біля річки та лагуни багато комарів. Іспанська тут стане в пригоді більше, ніж на «англомовних» курортах, адже значна частина місцевого життя відбувається без перекладу. І нарешті, Гвардамар уже не назвеш дешевим: ціни близькі до максимумів, торгуватися дедалі складніше, а значних знижок поки не передбачається — для цього немає очевидних передумов.

Кому підійде Гвардамар, а кому — ні?

Це місто добре підійде людям, які виходять на пенсію й хочуть провести зиму в м’якому кліматі, жити в неквапливому ритмі та мати доступ до якісної медицини за помірною ціною. Сподобається воно й сім’ям із дітьми, для яких важливі безпека, довгий пляж і природа поруч. Віддаленим працівникам тут буде комфортно, якщо в помешканні є оптоволоконний інтернет — він доступний у більшості районів — і вистачає самодисципліни не йти на пляж об одинадцятій ранку. Також місто підійде тим, хто любить активний відпочинок: велосипед, біг, гольф і вітрильний спорт.

Можливо, тут буде затісно тим, хто звик до великого міста, нічних клубів і музеїв у пішій доступності. Не сподобається Гвардамар і тим, хто хоче жити не в центрі й обходитися без автомобіля. Не варто очікувати й курортного шику Марбельї: тут усе простіше й ближче до звичайних життєвих радощів. До речі, багатьом Гвардамар подобається саме цим.

Для інвесторів: чи варто вкладати кошти?

Коротко: так, але без ілюзій і з розумінням, що час легкого зростання вже минув.

Перевага Гвардамара в тому, що попит на житло є протягом усього року. Улітку приїжджають відпочивальники, узимку — мешканці з Північної Європи, які проводять тут холодні місяці, а постійні жителі шукають помешкання для довгострокової оренди. Це знижує ризик простою порівняно з місцями, що залежать винятково від туристичного сезону.

Якою є дохідність? Коли квадратний метр коштував 1 500 або 1 800 €, прибутковість оренди здавалася вищою. Тепер валова дохідність від довгострокової оренди зазвичай становить 4–5,5% на рік. Після витрат і податків залишається приблизно 3–4%. Короткострокова оренда в сезон може давати 6–8% валового доходу, а за вдалої локації — і більше. Але тут є важливі нюанси: сезонність, управління, податки та ліцензія.

Тепер про зростання цін — саме на нього інвестори звертають особливу увагу. За рік ринок зріс на 12,6%, але за останні три місяці майже зупинився, а в центрі ціни навіть трохи знизилися. У порту річне зростання становило 20%. Такий стрибок зазвичай означає, що рівень цін уже суттєво підвищився і надалі зростати буде складніше. Розраховувати на повторення попередніх темпів було б наївно. Розумніше планувати помірне зростання й передбачуваний грошовий потік, а будь-яке подорожчання нерухомості вважати приємним бонусом.

У що вкладати кошти? Найкраще працюють двокімнатні квартири в новобудовах із басейном: вони ліквідні, зрозумілі орендарям і покупцям та потребують мінімальних додаткових вкладень. Хорошим варіантом також можуть бути бунгало й таунхауси в Ель-Расо та Монкайо — вони подобаються сім’ям і довгостроковим орендарям. Квартири біля моря й у центрі легше здавати, особливо в сезон, а центр наразі пропонує найдоступніший поріг входу. Вілли зазвичай купують для власного проживання, а не заради доходу: початкові вкладення значні, а дохідність оренди відносно скромна.

Що варто з’ясувати заздалегідь? Для короткострокової оренди потрібні реєстрація та туристична ліцензія. У деяких житлових комплексах та урбанізаціях правила забороняють здавати помешкання туристам. Перевірити це треба до купівлі, а не після. Нерезиденти сплачують податок із доходів від оренди: 19% для громадян ЄС і ЄЕЗ із можливістю врахувати витрати та 24% для решти — без відрахувань. «Золоту візу» за інвестиції в нерухомість скасували у квітні 2025 року, тож не варто розраховувати, що купівля житла дасть право на проживання. Водночас залишаються інші шляхи, наприклад для цифрових кочівників або людей, яким не потрібно працювати в Іспанії.

Висновок для інвестора: Гвардамар — це про стабільність, а не про швидке зростання. Якщо вам потрібен зрозумілий об’єкт, помірний дохід і можливість час від часу користуватися ним самостійно, це хороший вибір. Якщо ж ви очікуєте, що ціна подвоїться за пару років, краще придивитися до інших місць.

Якщо ви дочитали до цього місця, то, найімовірніше, Гвардамар вас зацікавив. І це цілком зрозуміло — місто вміє причаровувати. Ми в Alegría, звісно, небезсторонні: живемо на цьому узбережжі, показуємо будинки й п’ємо ту саму каву на сонячному боці площі. Але саме тому можемо сказати те, чого не прочитаєш у глянцевій рекламній брошурі: перед купівлею приїдьте й поживіть тут хоча б тиждень. Найкраще — у листопаді або лютому, коли місто скидає святкове вбрання й показує себе «для своїх». Якщо й після цього вам захочеться залишитися, можливо, це справді ваше місце.

Ми допоможемо підібрати варіанти, чесно розрахуємо витрати, перевіримо документи й завітаємо з вами до того самого бару на розі, щоб ви відчули район не лише за фотографіями. А тоді вирішите, що вам потрібно: будинок із басейном чи затишна квартира за кілька кроків від дюн. Напишіть нам, коли будете готові. Кава — за нами.

Попросити допомогти з підбором нерухомості

Інформація не є юридичною чи податковою консультацією та не становить публічної оферти.